Служба автомобільних доріг
у Рівненській області

» Про Службу » Історія

Історія

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
про створення та розвиток дорожньої галузі в Рівненській області


Рівненський обласний дорожній відділ був створений 17 грудня 1939 року. В 1940 році на Рівненщині протяжність шляхів з твердим покриттям становила лише 320 км, що складало 4% від загальної протяжності автогужових доріг. Протяжність дерев’яно-балочних мостів, довжиною більше 10 п.м., складала біля 6500 п.м., в тому числі титульних – 3886 п.м. В 1941 році обласний дорожній відділ (ОДВ) призупинив свою діяльність.

В лютому 1944 року діяльність ОДВ була відновлена. Шляховикам дісталося зруйноване шляхове господарство, яке вимагало значних зусиль по його відновленню. Так, із 17 титульних мостів 16 було спалено, дрібні мости були зруйновані на 70%. Дороги з твердим покриттям та ґрунтові були приведені в непроїзний стан. Повністю були вивезені дорожні механізми та інвентар. Наказами по ОДВ від 16 та 17 березня 1944 року були створені 3 дорожньо-експлуатаційні дільниці (в м. Сарни № 613, м. Рівне № 614 та Острозі), за якими було закріплено 7 головних автодоріг республіканського значення, загальною протяжністю 560 км, та експлуатація 8 титульних мостів, протяжністю 2100 п.м. Згаданими документами передбачалася організація на цих дорогах лінійної служби із розрахунку 4-8 км на одного ремонтера.

Крім цього, в кожному із 30 районів були створені районні дорожні відділи (РДВ), але із-за відсутності шляхів та телефонних ліній зв’язок був налагоджений лише із 26 РДВ. Одночасно була створена «Будівельна контора» в м. Костополі для будівництва титульних мостів на р. Горинь в селах Тучин, Олександрія та «Проектно-вишукувальна контора» в м. Рівне.

В липні 1953 року Рівненський ОДВ був перейменований в Рівненський обласний відділ дорожньо-транспортного господарства. А згодом згідно рішення облвиконкому від 16 серпня 1954 року № 888 відділ був реорганізований в обласне управління автомобільного транспорту та шосейних доріг. Стан дорожнього господарства області залишався надто складним. Так, в 1956 році із 8985 км автодоріг тільки 560 км (6,2%) мали тверде покриття. Із-за відсутності доріг із твердим покриттям обласний центр не був з’єднаний надійним сполученням із 12 районами, а 6-ть районів не мали зв’язку із найближчими залізничними станціями. До 1957 року ще не було завершено відновлення великих мостів через основні водні артерії області (річки Случ, Горинь, Стир).

Рівненська області мала сприятливі умови для подальшого розвитку будівництва автомобільних доріг з твердим покриттям, а особливо дорожніх одягів перехідного типу. Вона найкраще із західних областей була забезпечена доброякісним будівельним каменем і мала достатню кількість робочої сили. Під кінець 50-х років протяжність доріг з твердим покриттям досягла 900 км, але їхнє розміщення по території області було дуже нерівномірним: приблизно 4/5 всіх шосейних доріг зосереджувалося в південній лісостеповій частині, а в поліській частині їх частка складала менше 1/5. У лісостепових районах на 1000 км2 території припадало до 90 км шосейних доріг, а в поліських – лише до 20 км. До 1960 року була побудована дорога Рівне-Костопіль-Сарни, але ще залишався значним рівень бездоріжжя на Поліссі.

Чергова реорганізація пройшла в далекому 1963 році. Згідно наказу Міністерства автотранспорту і шосейних доріг УРСР від 7 лютого 1963 року № 54 та наказу Рівненського обласного управління автомобільного транспорту та шосейних доріг від 7 лютого № 84 було створено Рівненське обласне управління будівництва і експлуатації шосейних доріг. В його функції входила організація будівництва, ремонту і утримання доріг республіканського і місцевого значення на території Рівненської області. До його складу увійшли дорожньо-експлуатаційні дільниці (ДЕД) в містах та смт.: Сарни - № 613, Рівне - № 614, Гоща - № 743, Млинів - № 744, Костопіль - № 745, Дубровиця - № 746 та 19 районних дорожніх відділів.

Значним поштовхом в розвитку мережі автодоріг області було прийняття Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 16 жовтня 1968 року № 1226-VII «Про участь колгоспів, радгоспів, промислових, транспортних, будівельних і других підприємств в будівництві та ремонті автодоріг».

Використовуючи значні потенційні можливості області щодо наявних трудових ресурсів і забезпечення дорожніх організацій кам’яною шашкою та щебеневою продукцією дорожніми організаціями на місцевих дорогах було розгорнуте масове будівництво бруківки.

Згідно рішення облвиконкому від 28 листопада 1974 року № 558 Рівненське обласне управління автомобільного транспорту та шосейних доріг було реорганізоване в обласне управління будівництва і експлуатації автомобільних доріг «Облшляхбуд», як госпрозрахункове (на правах ремонтно-будівельного тресту).

Вже на початок 1976 року протяжність автодоріг місцевого значення з твердим покриттям складала 38% від їх загальної кількості, а на 1 січня 1991 року цей показник вже досягнув 87%. Бездоріжжя в області в основному було ліквідовано.
Поряд з цим продовжувалася робота по розвитку магістральних доріг. Так, в 1972-1984 роках була збудована автодорога 2 категорії Київ-Ковель-Ягодин в межах Рівненської області. З початку 80-х років була розгорнута активна реконструкція автодороги Київ-Чоп на ділянці Корець-Рівне. В роботах приймали участь дорожньо-будівельні трести Міндорбуду УРСР: «Київдорбуд № 1» (обхід м. Корця), а від м. Корець до м. Рівного – «Вінницядорбуд» та «Рівнедорбуд». Роботи по переводу ділянки автодороги Корець-Рівне під першу категорію були завершені в 2001 році.

З 2011 року розпочалась нова сторінка в історичному літописі Служби автомобільних доріг Рівненщини. В рамках підготовки доріг загального користування до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, наприкінці 2011 року завершено капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення М-06 Київ – Чоп  (на Будапешт через Львів, Мукачеве, Ужгород) по всій протяжності в межах Рівненської області.

Автомобільна дорога М-06 Київ – Чоп в межах Рівненської області існує вже більше ста років.

Ділянка дороги від м. Корець до м. Рівне представляє собою частину колишнього Брест – Литовського шосе побудованого в 1906 – 1913 рр. з  початковим типом покриття – білощебеневе шосе на піщаному підстилаючому шарі при ширині проїзної частини 5,5 м та ширині земполотна 12,0 м.

На ділянці дороги від м. Рівне до м. Дубно з 1913 року існувало білощебеневе шосе шириною 4,25 м, земполотно шириною 11,0 м; на ділянці від м. Рівне до км 434+230 (межа з Львівською областю) білощебеневе шосе було побудоване лише в період 1925 – 1927 рр.

В 1939 – 1940 роках по всій протяжності дороги проводилася реконструкція з переводом покриття в чорнощебеневе  з розширенням проїзної частини до 7 м, а земполотна до 12 м. В період Другої світової війни (1939 – 1945рр.)  покриттю дороги було нанесено серйозної шкоди. Після війни дорога була відновлена і тимчасові штучні споруди замінені на постійні.

З 1963 року дорога відноситься до списку доріг міжнародного значення.

Ремонт дороги Київ – Чоп був проведений за рахунок коштів третього кредиту Європейського банку реконструкції та розвитку і Європейського інвестиційного банку. Відповідальним виконавцем (Замовником) проекту визначена Державна Служба автомобільних доріг України (Укравтодор). Ремонт дороги  в межах Рівненської області проводився трьома фірмами: на ділянці від км 260 – км 290 (перша секція) роботи виконували турецька фірма "ONUR Taahut Tasmacilik ve Ticaret Limited Sirketi", від км 290 до км 322 (друга секція) спільне азербайджано-німецьке підприємство "AzerKorpu Autobahn" та від км 322 до км 434 (третя секція) італійська фірма "TODINI Costruzioni Generali S.p.A." Технічний нагляд за веденням ремонтних робіт за контрактами з Державною службою автомобільних доріг України  здійснювали переможці відкритих міжнародних тендерів: на перших двох секціях французька компанія "Egis Bceom", на третій секції – компанія "Louis Berger Group, inc."

Загальна протяжність відремонтованої капітальним ремонтом дороги М-06 Київ-Чоп по Рівненській області склала 185,2 км, з них 109,5 км  – І категорія, 75,7 км – ІІ категорія.

З метою забезпечення безпечного та комфортного проїзду транспортних засобів на автомобільній дорозі Київ – Чоп відремонтоване покриття дороги з підсиленням конструкція дорожнього одягу; збільшені радіуси вертикальних кривих, побудована окружна дорога в обхід населеного пункту с. Верба протяжністю 4,5 км, проведена повна заміна дорожніх знаків, нанесена горизонтальна та вертикальна розмітка; на окремих ділянках встановлені шумозахисні екрани; додатково збудовано 5 майданчиків для зупинки транспортних засобів, відремонтовано 26 мостів та 166 труб.

У найнебезпечніших місцях перетину дороги із дорогами державного значення збудовано дві транспортні розв’язки у різних рівнях, а саме на східному та західному підходах до м. Рівне, що суттєво підвищило безпеку дорожнього руху, збільшило пропускну здатність та забезпечило безперервний рух транспортних засобів.

На 49 ділянках дороги, що проходить через населені пункти, на розв’язках транспортних вузлів та на ділянках підвищеної небезпеки влаштовано освітлення загальною протяжністю - 78,1 км. На автомобільній дорозі встановлено 11 метеостанцій, 22 відеокамери та 18 електронних інформаційних табло, за допомогою яких буде здійснюватись інформування учасників дорожнього руху та дорожньої служби про умови руху на дорозі та необхідність своєчасного втручання відповідних служб по усуненню можливих недоліків у разі виникнення несприятливих погодних умов, або по іншим причинам. Загальна вартість капітального ремонту зазначеної ділянки  дороги склала 276 854,0 тис.євро.

Автомобільна дорога М-06 Київ – Чоп в межах Рівненської області співпадає з 2 міжнародними транспортними коридорами, а саме: Крітський №3 Краковець-Львів-Рівне-Житомир-Київ та Європа-Азія, яка співпадає з міжнародною автомагістраллю категорії «Е»: Е 40 Кале - Брюссель - Дрезден - Краків - Пшемисль - Львів - Рівне - Житомир - Київ - Харків - Луганськ - Волгоград - Астрахань -  Бухара - Ташкент - Алмати - Леніногорськ (Китай).

Автомобільна дорога М-06 Київ – Чоп являється головною артерією області по перевезенню сільськогосподарської продукції, будівельних матеріалів, вантажів промислових підприємств  та транзитних вантажоперевезень, тому Служба автомобільних доріг у Рівненській області щоденно працює зі своїми підрядними організаціями, щодо підтримання в належному санітарно-естетичному стані, ліквідації аварійної ямковості та забезпечення організації засобів дорожнього руху на автодорозі із найбільшою інтенсивністю руху, яка сполучає столицю України з Європою - трасі міжнародного значення Київ – Чоп.

Наразі своєю працею ми продовжуємо записувати сторінки історії розвитку дорожньої галузі області, про що розповімо згодом…